Українські ЗМІ рясніють заголовками про "підприємницький апокаліпсис" та "клінічну смерть" малого бізнесу. Такими словами характеризують наслідки, до яких може призвести нова норма Податкового кодексу, що набрала чинності з 1 квітня. Йдеться про заборону юридичним особам включати до складу валових витрат оплату товарів і послуг, придбаних у платників єдиного податку. Як нові правила можуть вплинути на підприємців - розповів екс- прем'єр, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій КІНАХ.

- Анатолію Кириловичу, чи дійсно набуття чинності нових норм щодо ПДВ (які забороняють включати до складу валових витрат придбання товарів у "спрощенців) може призвести до закриття сотень тисяч підприємств? ЗМІ називають цифру 400 тисяч малих бізнесів...

- Я впевнений, що такий метод боротьби з мінімізацією прибутку, по суті, блокує діяльність тисяч представників малого бізнесу. Це неправильно, адже зростає загроза безробіття. Тому цю статтю Податкового кодексу треба доробити. Я вважаю, що найефективнішим методом боротьби з цією проблемою є розширення діапазону і напрямків роботи, щоб допомогти якісній співпраці між юридичними особами і підприємцями, які працюють на спрощеній системі.

- Які є інші варіанти боротьби з мінімізацією прибутків?

- Наприклад, є види діяльності, які стосуються виробничої сфери. Так, у всьому світі малий бізнес дуже серйозно бере участь у виробництві комплектуючих, постачанні складових, які необхідні великим підприємствам, що працюють, виробляючи продукцію на конвеєрах і т.д. І ті, хто працює в напрямку виробничої сфери, створює конкретну продукцію, повинні мати право працювати на відповідних умовах з юридичними особами... Так що напрямків, де можна дозволити створення сприятливих умов співпраці юридичних осіб і підприємців-фізичних осіб на основі спрощеної системи, дуже багато.

І це треба робити. Бо дійсно є загроза закриття тисяч і тисяч підприємств малого бізнесу, а значить - збільшення кількості безробітних в Україні. Нам треба створити такі умови для розвитку підприємництва в Україні, включаючи малий бізнес, щоб вони стали постійним джерелом нових робочих місць. В усьому світі такі умови для розвитку підприємництва розглядаються як дуже важливий фактор стимулу для самозайнятості населення. І ми, відповідно, не виняток, тому теж повинні просуватися в цьому напрямку.

- Я так розумію, причина такої відвертої апокаліптичної реакції в тому, що після запровадження вищеназваних норм бізнесу просто не вигідно купувати продукцію у спрощенців?

- Абсолютно. Їм економічно невигідно працювати зі спрощенцями на основі таких вимог і заборон Податкового кодексу. І, по суті, навіть там, де ця операція об'єктивно необхідна і дає позитивний ефект, вони вимушені згортати свою співпрацю. Такий порядок речей треба негайно змінювати. В цьому плані Податковий кодекс потребує суттєвого вдосконалення і серйозного моніторингу, у тому числі на основі постійного діалогу влади і бізнесу - з тим, щоб за наслідками його прийняття з початку 2011 року своєчасно вносити відповідні зміни. Частково це вже робиться. Про це свідчить внесений законопроект профільного комітету з удосконалення Податкового кодексу у парламент України. Він зараз розглядається в комітетах. У цьому документі вирішено частину проблем, які стосуються негараздів ПК, але мене дуже турбує те, що до сьогоднішнього дня не виконано доручення президента України з внесення у парламент пакету законопроектів з удосконалення підприємницької діяльності - особливо тих, хто працює на спрощеній системі.

- Яке доручення Ви маєте на увазі?

- Коли Президент підписував закон про ПК після вето, він дав доручення у двомісячний термін внести у парламент пакет законопроектів з удосконалення підприємницької діяльності. Уже квітень, терміни зірвані, і ми впевнені, що навіть через жорсткий контроль з боку Адміністрації президента потрібно зробити все можливе, щоб уряд вніс цей пакет законопроектів по спрощеній системі. І, безумовно, дуже важливо підсилити ту складову ПК, яка дуже слабо там виписана. Податковий кодекс повинен бути збалансованим у частині фіскальних інтересів держави, але він повинен бути максимально досконалим у частині підвищення ділової активності.

- З 1 березня повинно було початись довгоочікуване автоматичне повертання ПДВ...

- Податок на додану вартість - це одна з серйозних проблем, від якої залежить не тільки фінансовий стан підприємств, а й довіра інвесторів до України. Склалася дуже серйозна ситуація з відшкодуванням негативного сальдо... Держава місяцями або роками не повертала ПДВ, що дуже негативно відображалося на обігових коштах підприємств. Тобто фактично вони безвідсотково кредитують бюджет в такій ситуації.

Ми раді, що в Законі про Податковий кодекс є норма автоматичного відшкодування і вважаємо, що цю роботу треба прискорити. Середньомісячна заявка на відшкодування ПДВ складає десь від 3 до 4 млрд гривень, але сьогодні в режимі автоматичного відшкодування - не більше 600 млн гривень. Ми впевнені, що етапи повинні бути прискорені з метою поступового виходу на автоматичний режим згідно з тими критеріями, які закладені у Податковому кодексі. І це б підвищило довіру інвесторів до України і збільшило конкурентоспроможність платників податків.

- Як вирішувати проблему заробітних плат в конвертах? Дійсно саджати на 5 років?

- Мене турбує, що уряд знову, як і, на жаль, в ситуації з пенсійною реформою, пропонує некомплексне і безсистемне вирішення проблеми зарплатні у конвертах. Бо для того, щоб усунути цю проблему, необхідні комплексні заходи. Починаючи з довіри платників податків, роботодавців до влади, впевненості у стабільності, прогнозованості умов ведення бізнесу та інвестування, і завершуючи зниженням навантаження на фонд оплати праці.

Бо на сьогоднішній день рівень навантаження на фонд оплати праці в Україні один з найвищих у Європі. Якщо у Європі середній показник десь 23-25%, то у нас він перевищує в середньому 43%.

Тож наголошую: питання заробітних плат в конвертах можна вирішити тільки при комплексному підході. Коли створюються стимули для прозорої заробітної плати, зменшене навантаження на фонд оплати праці - є довіра до влади. За цих умов і можна поступово знижувати обсяг заробітної плати в тіні. Я впевнений, якщо спиратися тільки на силові, адміністративні, кримінальні заходи - з'являться більш досконалі схеми уникнення виплати прозорої зарплатні, і це створить ще більш високий рівень ризиків виходу економіки в тінь. Тому те, що запропоновано зараз, у мене викликає тривогу, бо демонструє некомплексний, несистемний підхід до дуже важливої проблеми.

Розмовляв Андре САВАЖ

архів виступів