Актуально

Пошук

Фотогалерея

Звернення Генерального директора АТЗТ «ЗовнішЕкспоБізнес» до Президента УСПП, народного депутата України Анатолія Кінаха / 30.03.2009

Шановний Анатолію Кириловичу!

Виходячи з ролі Українського союзу промисловців і підприємців як консолідуючої сили між владою та представниками бізнесу, компанія «ЗовнішЕкспоБізнес», що має 18 річний досвід роботи і може вважатись виразником інтересів малого і середнього бізнесу, вимушена звернутись до Вас, як Президента Союзу і Народного депутата України, через обставину, яка вкрай ускладнила діяльність підприємств малого і середнього і поставили їх, зокрема й нашу фірму, на межу виживання, а з нинішнім загостренням економічної кризи, і більше того – на межу зникнення.
Прийнятий Верховною Радою України 10.02.2009р. Закон України №1027-VI «Про внесення : до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України шодо посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат» вважаємо черговою помилкою виконавчої влади і депутатського корпусу, оскільки питання заробітної плати є не корінним, а похідним від виробничих.
Матеріальну і кримінальну відповідальність, і навіть більш жорстку, треба було ввести давно, і насамперед для тих, хто зосередивши великі капітали і приватизувавши десятки підприємств та цілі галузі економіки, мав можливість для їх технічного оновлення і інноваційного розвитку, але йшов шляхом простого розширення застарілого виробництва, доведення прибуткових підприємств до банкрутства для їх перепродажу. Проте такий курс держава не здійснила, а тепер, коли виявилось, що резервів для виходу з кризи немає, уряд вирішив шукати ці резерви у тих, хто ще вчора утримував державні структури своїми податками.
Вищезазначений закон, який передбачає застосування економічних санкцій – до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вщент зруйнує і ту частину малих і середніх підприємств, які ще досі якось могли утримуватись, щоб з ослабленням кризи відновити свій потенціал. Чимало керівників, всупереч падінню обсягів виробництва, послуг і торгівлі, не маючи достатніх доходів на утримання своїх працівників, допомагають їм чим можуть, навіть з власної кишені. І карати їх за те, що вони раніше не скоротили робочі місця, нелогічно і нерозумно.
Прийняте депутатами пом'якшення у частині позбавлення волі підприємців зате, що, згідно діючому законодавству кваліфікується, як злочин, нічого не вирішує, бо обмеження чи позбавлення волі керівника на два – три роки, навіть на півроку, у нинішній вкрай критичній ситуації означає повну зупинку підприємства. В результаті у програші запишаться всі.
На прикладі свого підприємства бачимо, що й до прийняття нового закону контролюючі органи, які займаються питаннями затримки чи невиплати заробітної плати, перетворили ці перевірки на самоціль, своєрідну кампанію – знайти якогось винного і зразково покарати. Вважаємо, фірма опинилась серед жертв такої кампанії. Не вірно керівника фірми, яка за неповний минулий рік перерахувала державі у вигляді податків від своєї діяльності близько 2 млн. грн.. виставляти злочинцем. Замість допомоги фірмі для збереження колективу, який багато чого зробив для держави за час своєї діяльності, зараз чиновниками робиться все, щоб зовсім знищити підприємство.
Очолювана помічником прокурора Шевченківського району м. Києва потужна бригада з представників Головного управління праці і зайнятості Київської державної міськдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району у м. Києві та Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України у місті Києві оцінила невиплату зарплати через сплату державі податків, розрахунки за кредитом і комунальними послугами, як злочин з наступним відкриттям прокуратурою кримінальної справи.
В той час, як керівник підприємства пербував на лікарняному, перевіряючі склали акт з формулюванням «керівник відмовився від підпису». Жодних пояснень ніхто не сприймає і ми бачимо, що така перевірка просто дезорганізує роботу фірми, підриває її авторитет, деморалізує людей і погіршує їх фізичний стан.
Для того, щоб кваліфікувати дії керівника підприємства як безпідставні і, тим більше – умисні, треба дати конкретні роз'яснення щодо цих визначень. Водночас, згаданий закон лише підсилює дію 175 статті Кримінального кодексу України, але не враховує ні реального стану справ на ринку товарів і послуг, ні специфіки технології роботи тих чи інших підприємств, ані шляху, який вони пройшли – він а просто включає усіх керівників, які з будь-яких причин несвоєчасно виплачують зарплату, до числа карних злочинців. У законі не береться до уваги, чи порушення вчинила щойно створена комерційна структура, яка заробила і швиденько «приховала» гроші, чи йдеться про давно відоме у країні й за кордоном підприємство з доброю репутацією.
Подібні проблеми сььогодні мають більшість підприємців-виставківців, що намагаються, чим тільки можливо, підтримувати своїх працівників і зберігати робочі місця з тим, щоб із ослабленням кризи відновити свій потенціал і допомагати оздоровленню економіки країни. Ми вважаємо, що згадана стаття ККУ застаріла, бо писалась у значно кращих економічних умовах, в той час як дії, які на перший поглядздаються безпідставними й умисними, насправді є вимушеними і необхідними.
Тому звертаємося до Вас, шановний Анатолію Кириловичу, з проханням подати депутатський запит щодо необхідності призупинення Закону №1027-VI для його доопрацювання і внесення дійсно необхідних у кризовий період змін до існуючих законодавчих документів у частині затримки і невиплати зарплати.

З повагою,
Генеральний директор фірми,
член Всесвітньої асоціації
виставкової Індустрії— UFI
Заслужений економіст України                                                                           В.І.Соколовський

Анонси

Відео

Партнери