Актуально

Пошук

Фотогалерея

Виступ Анатолія Кінаха на розширеному засіданні Правління УСПП / 27.03.2009

Практично вже півроку  Україною панує глибока системна соціально-економічна,  промислова та фінансова криза. В 4-му кварталі 2008 року падіння обсягу промислового виробництва   склало близько  25%. На жаль, за глибиною падіння ВВП, девальвації національної грошової одиниці, обсягу промислового виробництва, темпам інфляції Україна досягла найгірших  за останні 10-12 років позицій та посіла  одне із перших місць в принизливому світовому  рейтингу.
 Січень-лютий  цього року посилив ці тенденції: порівняно з відповідним періодом 2008-го  ми втратили третину промисловості, а в системоутворюючих галузях -  хімічному, металургійному комплексі, машинобудуванні, будівництві -  від 40 до 60%. Антирекорди  падіння обсягу виробництва становлять:  в сільськогосподарському будівництві – мінус 97%,  автомобілебудуванні - 83%. На початок березня чисельність офіційних безробітних  перевищила  1 млн. 30 тис. осі. Близько 2 млн. людей сьогодні вимушені працювати в режимі вимушених відпусток,  скорочених робочих тижнів. Реальна заробітна плата в лютому  скоротилася  на 15 %,  вперше за 7-8 років роздрібний товарообіг впав до  12%. Заборгованість з заробітної плати  за лютий зросла приблизно на 40% і на  першу половину березня дорівнювала   1 млрд. 700 млн. грн.
Найбільш гостро українська криза проявляється у взаємовідносинах кредитно-банківської сфери та сектора реальної економіки. Кредитування промисловості, малого та середнього бізнесу  призупинено.  Те ж саме – у сфері обслуговування населення. В  іпотечному  кредитуванні ставка вартості кредитних ресурсів добігає  40%. Спостерігається небачене зниження довіри громадян до банківської системи, яка лише за жовтень 2008 – лютий 2009 України втратила 81 млрд. грн.. через  масове зняття ресурсів з депозитних рахунків. Цей процес продовжується, в середньому  щомісячно до 19 млрд.грн. зникає з фінансової банківської системи. До сьогоднішнього дня не вирішена проблема доступу громадян до депозитів,  немає чіткого уявлення,  яким чином держава збирається обслуговувати кредити.
За підсумками  першого півріччя  кризи зробимо висновок: дії законодавчої, виконавчої влади, Національного банку України в частині рятування та оздоровлення банківської системи мають  імпульсивний, ситуативний, кон’юнктурний характер. Відсутня не лише грамотна антикризова програма, відсутня  елементарна економічна та фінансова логіка,  особливо коли мова йде про принципові питання – захист внутрішнього ринку, підтримку експортерів,  стимулювання розвитку національного товаровиробника  в умовах падіння  кон’юнктури на світових європейських ринках.
Скільки галасу було навколо боротьби уряду і НБУ у підходах до валютно-курсової політики,  рефінансувавання банків!  Чисельні слідчі комісії, величезна кількість витраченого  державного часу, звернення в генеральну прокуратуру, вимоги відставки голови НБУ, доповіді з трибуни парламенту.  Ми вітали парламентське рішення про те, що напрямки  рефінансування центробанком комерційних банків мають  бути результатом погоджених дій КМУ і НБУ,  більше того,  в одну із статей державного бюджету – 2009 був закладений конкретний механізм цього. На виході - «мильна булька»…Механізми рефінансування незрозумілі, економіка знекровлена, фінансова система країни працює під тиском МВФ.
Ситуацію з вартістю кредитних ресурсів треба розглядати в  першу чергу. За нинішніх  умов середньострокові кредити, я вже не кажу про довгострокові,   брати ніхто  не буде. Треба задіяти  механізм зниження вартості кредитних ресурсів через механізм часткового бюджетного фінансування.  Потрібно розглянути  собівартість послуг банківської системи, бо там є значні  резерви. Потрібно з’ясувати, чому при офіційному оголошення облікової ставки НБУ 12%  фактична ставка складає  17%. Необхідно  розібратися з обов’язковими резервами, тобто, задіяти цілий комплекс заходів з паралельними діями щодо  зниження темпів інфляції.
Наполягаємо на ухвалення програми доступу реального сектору економіки,  малого та середнього бізнесу до кредитних ресурсів в кризових умовах. Зараз точиться багато розмов про рекапіталізацію, але досить дій в непрозорому безсистемному, хаотичному режимі! Повинні бути визнані конкретні пріоритети рекапіталізації. За деякими нашими прогнозами, на рекапіталізацію потрібно  мінімум 200 млрд. грн., і ми не можемо допустити, щоб ці кошти були  вилучені з реального сектору економіки. Отже, наша принципова вимога – розробка та ухвалення програми спільних дій Кабінету міністрів та Національного банку в частині стабілізації фінансової, банківської, грошово-кредитної сфери, у  валютно-курсовій політиці.
Особливі заходи мають бути спрямовані на підтримку обслуговування  споживчого кредитування, іпотеки. Близько 75% іпотечних кредитів були взяті в валюті, а девальвація гривні за останні 4 місяці склала  60%. Хто  простягне руку громадянину, щоб  захистити його від численних колекторських  фірм, яким чином зберегти  житло, яке у нього в заставі? Тут потрібно не дива обіцяти, а давати реальні відповіді. Має бути світло в кінці тунелю. 
Щодо  захисту внутрішнього ринку.  Прийнятий одне  із небагатьох рішень   про унікальне право уряду  використовувати 13% імпортного захисного мита там,  там враховані й пропозиції промисловців і підприємців, уряду дано право  максимально підтримати національного виробника.  Враховуючи  девальвацію національної грошової одиниці, необхідно  використати  цей період для зміцнення  національного товаровиробника - там, де  маємо власну гарну продукцію і з відповідними вимогами до якості і цінових характеристик, впроваджувати активне імпортозаміщення. Для виробників конкурентоспроможної високотехнологічної продукції, яким потрібні імпортні складові, комплектуючі, слід створити  максимально сприятливі умови в режимі критичного імпорту, нульових ставок ПДВ тощо.  
Але стаття закону має бути розписана у вигляді працюючих механізмів у постановах уряду!  Пройшло 2 місяці,  як цей закон підписаний під оплески,  немає ні переліків критичного імпорту, ні механізмів державного замовлення…..
Минулий рік країна завершила з від’ємним сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі 18,5 млрд. дол. У порівнянні з 2007 роком зростання склало  80%. Тільки  з ЄС у нас негативне сальдо зросло вдвічі – від 4 до 8 млрд. Очевидно, що зараз, коли питання збереження власного економічного простору, можливостей реалізувати продукцію, збереження робочих місць набувають надзвичайної актуальності, потрібно робити конкретні кроки з захисту  внутрішнього ринку сучасними та цивілізованими методами. Тому програма імпортозаміщення має бути чіткою та продуманою – продукція має залишитися конкурентоспроможною, якісною,  щоб не постраждав споживач.   
Згадаємо, в  цих умовах експортери – металурги, хіміки -  пообіцяли в своїх  меморандумах збільшити термін повернення валютної виручки до 360 днів. Це дуже важливо  в умовах непередбаченої кон’юнктури на світових ринках. У  металургів грудень 2008 року, частково січень-лютий  2009 року дали позитив, а зараз ціни знов пішли вниз. Немає портфелів замовлень, немає позитивних прогнозів,  а тут штрафні санкції з точки зору повернення валюти!  Виробник повинен мати свободу реалізовувати економічні дії, а валютне регулювання в умовах кризи повинно буди дуже оперативним і мобільним.
Замість продуманих антикризових дій в усіх сферах економіки  влада демонструє лише спонтанні, ситуативні кроки   – рішення-скасування, рішення – скасування. На жаль, у гилок влади  немає єдиного сконсолідованого  бачення,  як долати кризу. Все робиться за принципом «сьогодні на сьогодні» через закони  кон’юнктури – політичної, кадрової, ресурсної. Скільки часу ще моє пройти, щоб усі зрозуміли хибність   такої політики? 
УСПП, Антикризова громадська рада неодноразово заявляли  про неприпустимість підвищити фіскальний тиск на виробника в умовах кризи. Жодна держава собі такого  не дозволяє, навпаки – намагається  стимулювати платоспроможність споживацького ринку, створювати можливості  доступу до кредитних ресурсів.
У податковій політиці – такий самий безлад, як і усюди. Ініціюється збільшення транспортного збору. Всією  Україною починаються акції протесту,  і ті,  хто це ініціював - уряд і коаліція – миттєво  очолюють рух за відміну цього податку. Так само сталося з місцевими  податками і зборами.  Нещодавно проголосовані під виглядом антикризових, два   закони передбачають значне підвищення акцизів на алкоголь та  тютюн. Орендну плату на землю так звана коаліція пропонує збільшити   в 3-5 разів, так само -  податок на нерухомість, і це  в умовах, коли не завантажені основні фонди, коли спостерігається глибоке падіння промисловості. Більш невдалого моменту просто не можна собі уявити.
Ми знаємо,  наскільки нашкодило українській економіці, промисловості заборона використання податкового векселю.   Весь світ використовує цей механізм. Як це може бути:  ти розмитнюєшь  обладнання для підприємства, яке  будується на території України з очікуванням прибутку  через 2 роки, а з тебе вимагають в момент розмитнення відрахувати 20% вартості? Паралельно зростає  заборгованість з податку на додану вартість.    Два нещадних удари одноразово по обіговим коштам підприємства в умовах недоступності до кредитних ресурсів, з проблемами щодо збуту…
Виникають різні  сумнівні схеми: підприємство, яке  не має заборгованість по зарплаті, отримує переваги з  відшкодування ПДВ. Це знову порушення українських законів, починаючи  з закону «Про підприємство», де чітко сказано, що підприємство самостійно розпоряджається своїми ресурсами, саме визначає пріоритети розвитку.  А можливо, колектив вирішив  це сальдо, яке  поверне бюджет, спрямувати не на сьогоденне проїдання,  а на закупівлю комплектуючих і сировини, щоб забезпечити подальшу  роботу підприємства?
Питання повернення ПДВ в умовах кризи є не просто серйозним  - доленосним для підприємств. Нещодавно довелося побувати на підприємстві «Сумихімпром» - єдиному в Україні, яке спроможне виробляти стратегічну сировину для агропромислового комплексу – фосфорні добрива.  Цех потужністю до 1 млн. т, яких вистачає для всього внутрішнього ринку на рік,  стоїть  повністю. Заборгованість по ПДВ, яка підтверджена перевірками,   складає  61 млн.грн., строки  вже давно пройшли, в цілому заявка  - близько 100 млн. Звідси заборгованість по зарплаті, робота  на 15% потужності – лише на експорт,  в Бразилію та Аргентину, оскільки українські селяни  неплатоспроможні закупити продукцію, навіть під час сівби. На підприємстві б’ють на сполох, воно терміново потребує державної допомоги.
При цьому уряд підписав чисельні меморандуми з хіміками, металургами, аграріями, будівельниками, де гарантував в п’ятиденний термін повернення  ПДВ. Угоди зірвані, ситуація погіршується. Промисловці розповідають, що відновлені всі  корупційні схеми з ПДВ, вимоги «відкатів» добігають до 40%, а це вже питання  Генеральної прокуратури. Необхідно також  припинити  перевірки,  які просто виснажують підприємства.
Недавно наша делегація була в Москві,  ми провели спільне засідання віце-президентів УСПП та РСПП. В  дні нашого візиту московська влада прийняла  рішення  заборонити всі планові перевірки до кінця 2009 року для малого та середнього бізнесу, знизити  орендну плату до 1000 карб.  за квадратний метр на рік. Приїхали через тиждень  в Санкт-Петербург, там ставлення до малого і середнього бізнесу – само таке. Росія знижує податок на прибуток з 24% до 20%, для малого та середнього бізнесу з 15% до 5%, бореться за кожне робоче місце. І це зрозуміло - немає запасу міцності, треба допомагати підприємцям, які самі заробляють та працевлаштовують звільнених з заводів людей.  А що відбувається в нас? Біля офісу УСПП у центрі Києва -  щоденні багатотисячні мітинги, тут всі – транспортники, таксисти, дрібні продавці  –  малі підприємці. В Україні душать бізнес,   знищують паростки середнього класу, який за ці роки тільки-тільки почав піднімати голову. Тому наша головна вимога -   мораторій на підвищення податків на 2009 рік.
Так, систему податків, в тому числі  спрощену, треба  удосконалювати,  там є багато зловживань. Потрібно поліпшувати  адміністрування податків, але не в умовах кризи!  Мораторій на підвищення фіскального тиску потрібен як державна позиція, яку повинні чітко розуміти  і центральна, і місцева виконавча,  законодавча влада.
Перевіреним  антикризовим заходом є підтримка державно-приватних програм з пріоритетних напрямів економіки, регіонального розвитку, енергозбереження та підвищення енергоефективності. Про них багато говорилося, але все залишилося на словах. Однозначно необхідно збалансувати бюджет, прийняти зміни та доповнення до державного бюджету 2009 року. Хочу нагадати, що за Конституцією України 15 травня вже повинна бути бюджетна декларація на наступний  рік, вже час  працювати над цим документом.
Щодо інвестиційного клімату. За перші два місяці поточного року обсяг прямих іноземних інвестицій порівняно  з аналогічним періодом 2008-го  впав практично в 3,5 рази. Іде різке зменшення надходження інвестицій в країну,  дуже високими темпами - виведення інвестицій за межі України. Потрібно задіяти інфраструктурні проекти, програму Євро-12, поновлення будівництва тощо. Треба  боротися за кожний проект, який би дав нам можливість створити робочі місця і залучати інвестиції на нашу територію. Саме тому незабаром УСПП проведе українсько-швейцарський інвестиційний форум, який має допомогти залученню інвестицій та довести до підприємницької громади досвід  швейцарських інвесторів,  дати світу сигнал, що з Україною ще можна працювати. 
Отже, вимушені зробити висновок, що Україна залишилася практично єдиною  державою на європейському континенті та в  СНД, яка до сьогоднішнього дня не має загальнонаціональної антикризової програми в якості програми спільних дій уряду, Національного банку  і парламенту. Замість погодженого консолідуючого та мобілізуючого плану ми спостерігаємо лише ситуативні безсистемні рішення, кон’юнктурні  реагування на проблему.  На жаль, за прогнозами світових експертів, криза матиме  довгостроковий характер,  ми щоденно чуємо погіршення прогнозів розвитку світової економіки. Тим більше неприпустимо зволікати з ефективними заходами,  втрачати  час на політичні протистояння.  Саме тому промисловці, підприємці і роботодавці, в тому числі УСПП, представники Антикризової ради ділової громадськості вимушені були самі відпрацювати  проект антикризової програми. Він передбачає чіткі заходи за пріоритетними розділами -   грошово-кредитна, валютно-курсова, податкова політика, підтримка внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу.
Антикризова програма УСПП передбачає комплекс заходів у фіскальній та інвестиційній сфері, що включають відновлення дії податкових векселів для товарів «критичного імпорту», запровадження мораторію на введення нових податків і зборів на період до припинення кризових тенденцій в економіці, забезпечення своєчасного та повного відшкодування ПДВ з держбюджету, поступове зменшення розміру ПДВ; напрямки регуляторної й бюджетної політики держави, якими передбачено запровадження в 2009 році мораторію на перевірки суб’єктів господарювання державними контролюючими органами, концентрація видатків держбюджету на 2009 рік на завданнях, що безпосередньо пов’язані з інвестуванням у розвиток інфраструктурних галузей вітчизняної промисловості. Крім того, промислово-підприємницька спільнота пропонує урядові й НБУ невідкладні антикризові заходи у вітчизняній фінансово-банківській сфері, серед яких – зменшення вартості кредитних ресурсів для реального сектора економіки через часткову бюджетну компенсацію відсоткової ставки; програма дій щодо зменшення збитків позичальників від девальвації гривні до іноземних валют; впровадження цільового плану рефінансування комерційних банків для відновлення ними кредитування поточної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності в Україні.    
Розробка Антикризової програми промисловців, підприємців і роботодавців з усіх куточків України є незаперечним фактом консолідації вітчизняної підприємницької спільноти навколо стратегічної мети – виведення економіки та країни в цілому країни із кризи. Пропозиції напрацьовані  за межами політичної конкуренції, ми на всіх етапах ставили за мету  максимальну деполітизацію, лише системні  високопрофесійні оцінки та заходи. Вона  пройшла  громадське обговорення на рівні підприємств, організацій, науково-експертних кіл, держструктур країни. Днями ця програма буде подана на розгляд уряду та Верховної Ради України.
Правління прийняло рішення скликати наприкінці квітня Всеукраїнські громадські збори з тим, щоб проаналізувати антикризові дії влади у контексті невідкладних заходів та тої політики, яка спрямована на перспективу, допоможе   українському  виробникові знайти своє гідне місце на посткризових світових ринках.         

Анонси

Відео

Партнери