Актуально

Пошук

Фотогалерея

Виступ Анатолія Кінаха на тему "Безвізовий режим та перспективи транскордонної співпраці України та Польщі" / 01.06.2009

Матеріали до виступу
Президента УСПП А.К.Кінаха на тему "Безвізовий режим та перспективи транскордонної співпраці України та Польщі"
28 травня 2009 року, Дніпропетровськ

 Геополітичне розташування України та Польщі, територіальна близькість, традиційні економічні зв'язки та взаємний інтерес створили сприятливі передумови для того, щоб торговельно-економічні відносини між Україною та Республікою Польща набули якісно нового виміру. Останнім часом українсько-польські стосунки як в політичній, так і в економічній сферах є найбільш динамічними від початку встановлення двосторонніх дипломатичних відносин. Свідченням цього, зокрема, є інтенсивність політичного діалогу, зростання товарообігу між двома нашими країнами поглиблення культурно-гуманітарної співпраці.
 Довідково: Польща є найбільшим торговельним партнером України серед країн Центральної та Східної Європи. В цілому в Європі вона займає друге місце за експортом (після Італії) та за імпортом (після Німеччини). Протягом 1999-2008 років експорт українських товарів та послуг до Республіки Польща зріс у 7 разів (до 2490 млн. дол. США), імпорт – більш ніж у 16 разів – до 4508 млн. дол. США.
 Зовнішньоторговельний обіг торгівлі товарами між Україною та Польщею за січень-лютий 2009 року склав 391 млн. дол. США. В порявнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається деяке зниження показників, що однак пояснюється впливом світової фінансової кризи.
 Україна експортує до Польщі в основному товари з низьким вмістом доданої вартості: неблагородні метали, мінеральні продукти та продукцію хімічної промисловості.
 У структурі імпорту з Республіки Польща до України традиційно домінує продукція з високим вмістом доданої вартості, зокрема транспортні засоби, машини та устаткування, а також продукція хімічної та легкої промисловості.
 Станом на 1 січня 2009 року капітал інвесторів з Польщі в українських підприємствах склав 694,7 млн. дол. США та посів 11 місце серед країн світу. Приріст польських інвестицій за 12 місяців 2008 року становив 22,6 млн. дол. США.
 Близько 46% інвестицій спрямовано до фінансового сектору, 27,5% у промисловість, переважно в обробну, 7,2% в операції з нерухомим майном, а 5,9% в оптову та роздрібну торгівлю.
 Протягом 2008 року польські підприємства продовжували інвестувати переважно в економіку західних областей та м.Київ. Загалом біль ніж половина польських інвестицій надійшла до західних областей – Волинської (28,3%), Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, що свідчить про деяку пасивність в економічній співпраці з Польщею східних і центральних областей.
 Однак практично всі області України та воєводства Польщі на сьогодні уклали угоди про міжрегіональне співробітництво. Процес укладання двосторонніх угод на рівні міст, районів, селищ та сіл України з відповідними суб’єктами місцевого самоврядування Польщі також має тенденцію до зростання.
 Обопільна зацікавленість у багатосторонньому українсько-польському регіональному співробітництві задекларована в угоді між Урядом України та Урядом Польщі про міжрегіональне співробітництво від 1993 року.
 Угодою, зокрема окреслені сфери, в яких відбувається співробітництво з метою розвитку регіонів, міст та сільських місцевостей. Це, насамперед, будівництво та облаштування територій, транспорт, комунальне господарство, промисловість, торгівля, сільське господарство, охорона природи, освіта та професійне навчання, охорона здоров’я, туризм та спорт, взаємна інформаційна допомога у випадку катастрофи чи екологічного лиха тощо.
 В червні 2004 року підписано Стратегію українсько-польського міжрегіонального та прикордонного співробітництва, головним завжданням якої є реалізація міжрегіональних та транскордонних проектів з метою зближення моделей адміністративно-самоврядного управління регіонів України і Польщі і наближення рівня їх розвитку до європейських стандартів.
 Власне, міжрегіональне співробітництво України з країнами Європейського Союзу є одним з пріоритетних напрямів європейської інтеграції України. Європейська політика децентралізації владних повноважень в державі із збереженням унітарного державного устрою, автономізація регіонів та головне посилення їх економічної конкурентоспроможності є надзвичайно цікавою для України, яка сама стоїть на порозі адміністративно-територіальної реформи.
 Співпраця між регіонами України та Республіки Польща, реалізація спільних проектів та особисті контакти представників українських і польських місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сприяє вивченню і адаптації європейського досвіду, підвищуючи тим самим спроможність місцевих громад до інтеграції у європейську спільноту.
 Окремим напрямком транскордонної співпраці України та Польщі є спільна розбудова інфраструктури українсько-польського кордону та розвиток прикордонних територій, в тому числі із залученням ресурсів у рамках програм Європейського інструменту сусідства та партнерства.
 Характерною рисою польсько-українського прикордонного регіону є діяльність на його території однієї з семи програм добросусідства Європейської Комісії – Програми добросусідства "Польща-Білорусь-Україна". В рамках цієї програми протягом останніх чотирьох років на конкурсній основі надавалася фінансова підтримка проектам, спрямованим на підвищення конкурентоздатності прикордонних регіонів, охорону довкілля, модернізацію прикордонної інфраструктури та підвищення рівня безпеки на кордонах ЄС. За чотири роки діяльності було реалізовано 172 проекти, в тому числі для України – на загальну суму 12 млн. Євро.
Перспективними напрямами співпраці регіонів України та Польщі є взаємодія в рамках міжнародних організацій та інституцій, зокрема, Ради Європи, Комітету регіонів ЄС, Вишеградської групи, Веймарського трикутника, ЦЄІ, а також ОЧЕС та ГУАМ.
 Слід зазначити, що після приєднання Польщі до Шенгенської зони 21 грудня 2007 року загострились два проблемних питання, які заважають безперешкодній реалізації українсько-польського співробітництва.
  По-перше, це кордон, а саме його невідповідність європейським стандартам. Темпи розвитку кордонів відстають від динаміки нарощування українсько-польських відносин і співпраці з Євросоюзом. На жаль, сьогодні на українсько-польському кордоні, що становить 542 км, діє лише 12 пунктів пропуску. Внаслідок цього при перетині кордону постійно спостерігаються величезні черги, що викликають незадоволення громадян. Щоб ліквідувати ці негативні тенденції та мати нормальний європейський кордон, вкрай необхідно будувати нові пункти пропуску та реконструювати існуючі пункти і збільшити їх потужність.
 Для спрощення процедури перетину кордону необхідно також запровадити механізм загального контролю, що дозволить скоротити час огляду однієї одиниці транспорту. Звичайно, в контексті підготовки до Євро 2012 необхідно будувати в Україні і Польщі дороги, розвивати інфраструктуру навколо пунктів перетину кордону.
 Другим є питання візового режиму. Україна все ще не втрачає надію переконати європейських партнерів у відміні віз для своїх громадян до 2012 року. Звичайно, для цього ми маємо зробити багато перетворень в Україні, а також утвердити наших європейських колег у думці, що країна, яка прагне в перспективі стати членом ЄС, повинна мати безвізовий режим з ЄС.
 Крім того, в 2005 році Україна ухвалила рішення про безвізовий режим для громадян ЄС, що стало актом доброї волі української сторони. Україна має право сподіватися на рівноправність та симетричне ставлення в даному питанні.
 Як відомо, 1 січня 2008 року набрала чинності Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, яка передбачає спрощення на взаємній основі видачі віз для осіб, що мають намір перебувати в країні терміном до 90 діб, на 180 діб. Крім вищезазначеного, угода передбачає надання безкоштовних віз певним категоріям громадян. Зокрема, йдеться про близьких родичів, осіб, які виїжджають на лікування або відвідують хворих родичів, учасників міжнародних спортивних змагань і учасників наукових, культурних і творчих програм, членів офіційних делегацій тощо.
 На жаль, положення угоди не завжди виконуються через невмотивовану відмову у видачі віз, зволікання з термінами оформлення або розгляду, результатом чого є зменшення кількості подорожей громадян України до країн ЄС після розширення Шенгенської зони.
 Більше того, деякі європейські партнери нашої держави, як то Чехія, вже наклали заборону на  продовження та видачу нових робочих віз для українців. Це, безумовно, призведе до втрати сотен тисяч  легальних робочих місць для наших громадян за кордоном,  скорого повернення їх на батьківщину,  посилить соціальну напругу в українському суспільстві.
 Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз передбачає "запровадження безвізового режиму для громадян України як довгострокову перспективу". Однак реалії зовнішньоекоомічної діяльності нашої країни, пов’язані з фінансовою кризою, вимагають реальних кроків з полегшення візового режиму для громадян  та представників бізнесу України,  посилення захисту прав та інтересів українців,  які прагнуть їздити світом, вже сьогодні.
 Промисловці дотримуються думки, що лише максимальна збалансованість в цьому питанні, яка надасть можливість вільного пересування товарів, послуг, робочої сили, капіталу, буде економічно вигідною для обох сторін.
 Зараз, хочеться висловити особливу вдячність польській стороні, яка як завжди виступила адвокатом України в європейському просторі, запропонувавши спільно зі Швецією ініціативу Східного партнерства.
 Звичайно, не можна розглядати Східне партнерство як альтернативу членства в ЄС, однак Україна могла б ефективно використати цей формат для дискусій з приводу домовленостей про розвиток регіонального співробітництва, вільної торгівлі, стратегічного партнерства, і, в тому числі, візових питань.
 Позитивним сигналом для України можна вважати Спільну декларацію, ухвалену за результатами Саміту Східного партнерства, який відбувся 7 травня 2009 року в Празі. У ній, зокрема, йдеться, що"підтримка вільного пересування громадян та лібералізація візового режиму у безпечному середовищі є важливим аспектом ініціативи Східного партнерства".
 Враховуючи кризові реалії міжнародного економічного співробітництва в умовах сьогодення, а також зважаючи на перспективу посткризового розвитку спільного економічного простору України, Польщі та Європи в цілому, взаємні практичні кроки назустріч мають здійснюватися сьогодні більш активно, вони повинні носити паритетний та рівноправний характер.
 В цьому контексті, хотілося б, перш за все, від імені промислово-підприємницької спільноти України закликати Європейський Союз та зовнішньополітичне відомство України активізувати переговорний процес та імплементувати досягнуті домовленості, що, безперечно, матиме позитивний вплив і на відносини України з Польщею, як невід’ємною частиною ЄС.

Анонси

Відео

Партнери