Актуально
|
 |
Подаємо доповідь президента УСПП А.К.Кінаха на засіданні правління УСПП 19 лютого поточного року / 04.03.2010
Підсумки 2009 року практично за всіма напрямками підтвердили наші попередні висновки і прогнози. Головний висновок полягає в тому, що для України в умовах глибокої системної кризи має принципове значення питання об'єднання всіх гілок влади, всіх прагматичних відповідальних сил держави.
На жаль, протягом 2009 року ми спостерігали поглиблення протистояння, особливо між президентською і урядовою вертикалями. Талановитий український народ, уся держава з її величезним науково технічним, промисловим, природним, кадровим, географічним потенціалом стали заручниками протистояння у владі. І це дуже негативно вплинуло на показники 2009 року. Україна є практично єдиною державою на просторах Європейського Союзу, Європи, СНД, яка розпочала 2010 рік без прийнятого державного бюджету 2010 року, без антикризової програми і з найгіршими показниками соціально-економічного розвитку. ВВП в 2009 р., за спільною оцінкою міжнародних та вітчизняних експертів, впало на 15%, промислове виробництво – на 22%, в таких системоутворюючих, бюджетоутворюючих галузях, як машинобудування – мінус 45%, будівництво - 48%, автомобілебудування - 80%, сільгоспмашинобудування - 92%. Такі цифри є безпрецедентними з точки зору падіння за такий короткий період. Все це, безумовно, вплинуло і на якісну складову, особливо у питаннях експорту. Експорт за 2009 рік скоротився на 43%. Дуже серйозно впав обсяг внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Прямі іноземні інвестиції, ми маємо дані поки-що за січень-вересень, але ця тенденція не змінюється, впали на 44%.
Має принципове значення і те, що протягом року були заморожені всі програми розвитку, як державні, так і місцеві. 95% ресурсів, особливо в другій половині 2009 р., були спрямовані практично лише на споживання. Для того, щоб відновити програми з національної безпеки, не достатньо внести до них певних змін, мова іде про необхідність їх ретельної переробки. Йдеться про державні програми розвитку авіабудування, реформування збройних сил України, виробництва спецтехніки і зброї, відновлення рухомого складу залізниці, реформування житлово-комунального господарства, відновлення лісового господарства тощо.
Це створило дуже серйозну ситуацію. В умовах кризи, коли цілий світ концентрує свої можливості не лише на антикризових заходах, але на конкурентоспроможності, підсиленні інноваційної політики, енергозбереження, енергоефективності, в Україні ці процеси заблоковані.
Неоднозначна ситуація в банківській системі. Незважаючи на пропозиції Антикризової ради, яка об'єднує близько 70 структур промисловців, підприємців України в усіх сферах економіки, суттєвих змін за 2009 р. не відбулось. На жаль, держава так і не має спільної антикризової програми уряду і Національного банку. З точки зору поступового виходу із кризи, першим кроком має стати відновлення довіри до банківської системи. Це питання нас дуже турбує, бо реальний сектор економіки, громадяни відрізані від кредитних ресурсів через їх високу вартість. Потрібні дії з відновлення кредитування, інакше надія на сучасний економічний розвиток буде марною.
Протягом 2009 р. ми бачили величезну кількість прикладів, коли навіть ті рішення у формі законів, які приймалися на основі пропозицій бізнесу, промисловості і підприємництва, залишилися не виконаними. Ось один із найнегативніших прикладів неефективності вертикалі влади - в січні 2009 р. ухвалюється вкрай необхідний закон про подолання кризових явищ в економіці, він вимагає від уряду навіть не ресурсів, а тільки чітких організаційних дій. В законі йшлося про відновлення дії податкового векселя, створення умов для імпорту в Україні сучасного обладнання у режимі критичного імпорту, оновлення системи держзамовлень в інтересах національного виробника тощо. Однак жодна стаття цього закону прямої дії не виконана. Навіть елементарного переліку того критичного імпорту, який повинен бути на митницях, за цілий рік не сформували.
Виникає питання: як можна запросити в Україну інвестора, коли в момент розмитнення обладнання для реалізації інвестиційного проекту його примушують відрахувати до бюджету мінімум 20% вартості цього обладнання ( з врахуванням митної ставки, це 25-30%)? Десятки, сотні інвестиційних проектів просто заблоковані, і це дуже негативно вплинуло на можливості виходу з кризи.
Загострюється проблема з відшкодування від'ємного сальдо з податку на додану вартість. Проблема для нас не нова, скажемо відверто. Але такого безпрецедентного масштабу не було в жодний складний попередній період. Сьогодні, по даним Рахункової палати та нашим експертним висновкам, накопичилась уже сума боргу близько 23 млрд. грн.. Такими темпами на 1 березня вона вже буде 28 млрд. грн.. Це, по суті, безвідсоткове кредитування платниками податків державного бюджету. В умовах недостатності відповідних ресурсів, в умовах вимивання обігових коштів це різко погіршує конкурентоспроможність та призводить до втрати ринків. Одночасно підприємства відчули небувалий тиск у контексті так званих авансових платежів, вони досягли на початок 2010 р. безпрецедентної суми порядку 14 млн. грн.. В підсумку це привело до того, що за 2009 рік загальний фінансовий результат підприємств України, з супутніми прибутками і супутніми збитками, погіршився практично в 15 разів. Ви розумієте, наскільки це серйозно, і це мова іде не про окремі підприємства, а про системні явища. За деякими напрямками відчуваємо, що крапка повернення пройдена.
Державне казначейство України зараз на межі практичного дефолту, коли на рахунках налічується 1-2 млрд. грн.., а для того, щоб воно нормально працювало, потрібно мінімум 25-27 млрд. грн.. Я не хочу говорити, що зробив уряд з місцевими бюджетами, коли він заблокував рахунки Державного казначейства. Вважаю, що це має розглядатися в контексті Кримінального кодексу. Із місцевих бюджетів витягли до 8 млрд. грн., які є коштами громад, коштами місцевого самоврядування.
В нас абсолютно немає запасу часу, запасу потужності зволікати з вирішенням цих проблем. Я абсолютно впевнений в тому, що не час зараз для торгівлі. Зараз необхідно негайно деполітизовано оцінити ситуацію в державі, задіяти все, що у нас є, щоб зупинити це сповзання у прірву.
Потрібно завершити складний період політичних іспитів і вийти на створення високопрофесійного і дієздатного уряду не по принципу «свій - чужий», а виходячи з якості людей, їх вміння працювати на державу, їх вміння вирішувати складні антикризові проблеми – ухвалення бюджету 2010 р., нормалізація валютно-курсової, грошово-кредитної політики тощо і поступово виходити з цього складного становища.
Те, що відбувається у нас, уже стало в центрі уваги міжнародних організацій, починаючи з ООН, Світового банку. Вони вже б'ють на сполох, коли дають різні рейтинги держав за 2009 р. і ставлять Україну в першу п'ятірку найкорумпованіших держав, де найвищий рівень економічних злочинів і рейдерства. За один рік ми втратили 10 пунктів своєї конкурентоспроможності, за питаннями виконання судових рішень ми займаємо одне із останніх місць в Європі. Це дуже серйозні тривожні дзвінки, бо конкуренція в післякризовий період буде тільки загострюватися.
У антикризових заходах, які напрацьовані величезною кількістю експертів, об'єднань промисловців, підприємців, роботодавців з Антикризової ради України, містяться необхідні заходи. Сконцентрую увагу на перших основних. Почати треба з інвентаризації того, що є і економіці держави. Це має бути чіткий, чесний, професійний, деполітизований діагноз, який дасть нам можливість адекватно доповнити антикризові заходи.
Друге, ми повинні чітко зрозуміти, що нам необхідно, як мінімум, 2010 рік працювати на основі непопулярних кроків, у тому числі у сенсі економії бюджету і концентрації ресурсів за напрямками розвитку. А для цього необхідна позиція владних структур, постійний діалог із суспільством, роз'яснення кожного кроку.
Збалансований бюджет 2010 року має забезпечити недопущення збільшення інфляційних ризиків, що потрібно для стабільності фінансової системи України, національної грошової одиниці. Ми впевнені, що в антикризових заходах мають бути чітко виписані питання поетапного доступу до кредитних ресурсів. Світ використовує різні механізми, починаючи з рефінансування комерційної системи, з конкретних стимулів, що стосуються обов'язкового резервування, оподаткування прибутку з того чи іншого кредиту, чіткого врегулювання напрямків комісійної політики, грошової, монетарної бази тощо. Ми впевнені, що тут потрібно визначити кроки, які повинні об'єднати зусилля НБУ, Кабінет міністрів України.
Окреме питання – це довіра населення. Тут повинна бути відкрита позиція. Щотижня голова НБУ має вести роз’яснювальну роботу з екранів телебачення, люди повинні знати, що буде зроблено щодо доступу до їх депозитів, яким чином буде вирішуватися проблематика курсових різниць, валютно-курсових ризиків. Громадянин не винен у тому, що він брав кредит у валюті 2 роки тому по 5 грн. за долар, а сьогодні долар коштує 8 грн. і вище, громадянин не впливає на валютно-курсову політику. Треба шукати баланс, як допомогти людям і не втратити довіру населення до банківської системи, і оздоровити саму систему.
Має принципове значення, щоб у цей період рішення не приймалися в кабінетах. Ми доклали багатьох зусиль задля зупинення тих чи інших нормативних актів уряду, які різко погіршили умови промислової підприємницької діяльності. Через судові позови, через звернення до президента та вихід його Указів відмінено ряд антипідприємницьких розпоряджень. Ми боролися за спрощену систему оподаткування, не дозволили підвищувати транспортні збори, місцеві податки і збори. Ще приклад, коли НКРЕ на початку року збільшило тариф на електричну енергію до 35-40% для сотень підприємств, і спільними зусиллями ми це зупинили.
Нам прийшлося дуже напружено працювати з недопущення підвищення різноманітних тарифів, включаючи останню спробу підвищити плату за землю в Києві. Суд визнав, що розпорядження Київської міської ради не відповідає законам, і зупинив його. Сьогодні підприємства побачили світло у кінці тунелю.
Дуже би хотілося наголосити, що проблеми необхідно долати на етапі підготовки до прийняття рішення. Хочу також загострити увагу на пропозиції членів Антикризової Ради, що зараз, як ніколи, необхідно задіяти заході державного протекціонізму. Нам потрібно буде повернутись до величезної кількості законів, які були вилучені за останні роки, та поновити державну підтримку авіабудування, суднобудування, сільгоспмашинобудування тощо. Сьогодні ніхто не веде аналіз, як використовується власний науковий, технічний, кадровий потенціал, як це впливає на конкурентоспроможність продукції в умовах відкритості економіки після вступу в СОТ.
Має принципове значення визначеність державної політики з питань експорту. Україна – це експортно-орієнтована держава, і мінімум 50% ВВП формують українські експортери. Я був неприємно вражений, коли в умовах кризи, в умовах втрати зовнішніх ринків було прийняте рішення про скорочення термінів повернення валютної виручки зі 180 до 90 днів. В 2007 р. цей термін був продовжений, ми вважали це першим кроком з удосконалення експортної політики, а тут – все повертається на круги своя. Наші експортери не можуть підписати нові контракти, бо апріорі не виконують такі умови, а штрафні санкції за експортними контрактами кожного дня – до 0,3 % вартості угоди. Зараз в парламенті зареєстрований закон з відновлення цього терміну. Але це тільки одна проблема, бо мова іде про комплексну експортну політику, політику державного протекціонізму, просування українських інтересів, вирішення питань доступу до кредитів, страхування ризиків, підтримки щодо питання участі в тендерах і т. д.
Далі. Платоспроможність внутрішнього ринку впала до критичної межі, якраз виходячи з того, що вся політика держави спрямована на споживання, а купівельна спроможність різко знизилась. Сьогодні у величезної кількості підприємств одна можливість залишитися на плаву – зайняти свою нішу на зовнішніх ринках збуту, і ми повинні це підсилювати, поки поступово не буде підвищений потенціал попиту, платоспроможності на внутрішньому ринку.
Маю надію на вашу підтримку малого, середнього бізнесу. Під час кризи ми бачимо, що Україна втрачає слабкі паростки середнього класу, який так тяжко формувався останні роки. А середній клас - це основа не тільки стабільності, це основа платоспроможності, це основа розвитку. Тому малий та середній бізнес, підприємці-фізичні особи повинні бути в центрі уваги держави. Треба підвищувати ефективність діалогу з об'єднаннями малого та середнього бізнесу. На пропозицію підприємців Києва в найближчий місяць буде створено як пілотний проект - спільний координаційний орган підприємців столиці.
Має принципове значення вдосконалення системи оподаткування. Повинна запрацювати Національна програма підтримки розвитку підприємництва. Необхідно завершувати модернізацію регуляторної політики в контексті спрощення процедур, питання «єдиного вікна».
Будемо підсилювати напрямки корпоративної безпеки, щоб дати відсіч тому безпрецедентному «щипацтву», корупції, що зараз заполонили всю державу. На сьогоднішній день, по деяким незалежним оцінкам, безпрецедентно зростає тіньова економіка – вже сягає 60% ВВП. Формується абсолютно ганебна ситуація, коли спроба підприємця працювати по закону робить його банкрутом. Нам потрібно працювати не лише у сфері формування нормативної бази, але і взаємодії з правоохоронними органами, у тому числі з Генеральною Прокуратурою, СБУ тощо. Бо не вирішуючи проблем корупції, яка корозією роз'їдає і економіку, і менталітет населення, претендувати на сучасно успішну державу буде дуже тяжко.
Декілька слів щодо міжнародного сектору. До нас дуже часто приїздять іноземні делегації, і коли ми питаємо, чому вони ідуть в офіс УСПП, а не в уряд, відповідь практично стандартна: «Там немає з ким розмовляти». Ми постійно робимо все, що від нас залежить, щоб до України не втратили довіру, щоб інвестори бачили перспективу, наші можливості. По мірі відновлення ефективної системи влади ми будемо намагатися ефективно працювати, починаючи із Саудівської Аравії (це останні приклади), Швейцарії, Німеччини, Росії тощо. Звертаюсь першою чергою до керівників регіональних відділень, бо нам потрібно дуже багато зробити, щоб відновити позитивне відношення до нашої держави, відновити високий рівень втраченої довіри до країни, і це повинні бути наші спільні зусилля. Ми підсилюємо взаємодію з Російським союзом промисловців і підприємців, підписана дуже важлива угода, яка передбачає підсилення співпраці в рамках корпоративної безпеки, захисту від рейдерства і економічних злочинів.
Паралельно іде робота по створенню Асоціації підприємств з російським капіталом на території України з тим, щоб об'єднати підприємства і відповідним чином відпрацьовувати систему їх розвитку, підтримки, захисту, паралельно відпрацьовуючи підтримку українських інтересів на економічному просторі Росії. 5 березня я буду брати участь у форумі лідерів бізнесу країн СНД. Відбудеться дуже серйозна розмова з питань оптимізації балансу відносин в умовах, коли Україна є членом СОТ, і паралельно існують такі організації як Митний Союз, ЄЄП, Євразійський Простір тощо. Яким чином нам знайти механізми для двосторонньої, багатосторонньої співпраці? Ці питання будуть розглядатися у площині українських промисловців і підприємців.
Нам потрібно показати свої можливості на Міжнародному конгресі промисловців і підприємців, де Україні надана висока честь, я обраний головою ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців. МКПП – це близько 27 держав, це практично вся Східна Європа, Балтія, Німеччина, Південно-Східна Азія, зараз вступає і Мексика, Бразилія. Ми можемо, якщо в українського бізнесу є інтереси, організовувати контакти на будь-якому рівні.
Просив би дати свої пропозиції до нової редакції підготовлених нами в минулому році антикризових заходів. В нас є унікальна можливість підсилити системність, якість такої роботи, бо ми розпочали співпрацю з Всеукраїнською спілкою вчених-економістів. Це потужна спілка, яка об'єднує десятки академіків, професорів, кандидатів економічних наук. Ми будемо пропонувати створити при УСПП Економічну раду, щоб спільними методами відпрацьовувати не тільки антикризові заходи, а й середню і довгострокову стратегію розвитку України.
Ми будемо поглиблювати співпрацю з нашими регіональними відділеннями. Є багато прикладів ефективної діяльності регіональних відділень, і я хочу ще раз зазначити, що все, що потрібно для зворотного зв'язку, центральний офіс УСПП буде тільки підсилювати.
Я хочу звернути вашу увагу, що продовжуємо видавати «Вісник УСПП». Ми просили би підтримати питання зміцнення позицій промисловців, підприємців, роботодавців України в інформаційному просторі.
У нас підготовлений розгорнутий проект рішення, дуже багато пропозицій. Думаю, їх треба надіслати новообраному Президенту. Це пропозиції дуже важливі у контексті збереження промислового, інтелектуального потенціалу держави, створення вертикально інтегрованих індустріальних компаній, співпраці з фіскальними органами тощо.
Є дуже важливо, що наша робота з кожним етапом об'єднує зусилля багатьох промисловців, підприємців, роботодавців. В Україні налічується вже десятки різних організацій, об'єднань, більша частина яких концентрується навколо УСПП. Необхідно, щоб промисловці, підприємці, роботодавці виступали консолідовано, щоб їх організації не були кишеньковими, щоб їх не використовували для реалізації короткотермінових політичних сценаріїв чи особистих амбіцій. Має принципове значення, щоб незалежно від політичної кон'юнктури і прізвищ, голос тих, хто створює робочі місця, ВНП, сплачує податки, був почутий.
Ми будемо спрямовувати свої зусилля задля зміцнення кадрової вертикалі влади, будемо делегувати у владу потужних фахівців, які дієздатні і готові виконувати завдання державного рівня. Від цього залежить, наскільки успішно ми подолаємо кризу, наблизимося до необхідного рівня стабільності держави. Ми будемо робити все, щоб держава не втратила шансу вийти на стабільний ефективний розвиток. Це стосується нашої співпраці з обласними державними адміністраціями, нашої угоди з Урядом, яку ми підписали у 2007 р. і яка залишається чинною.
Я думаю, що УСПП буде й надалі активно працювати у сфері розробки стратегії розвитку, ефективного захисту національного товаровиробника.
|
|
Партнери
|
