Актуально

Пошук

28 квітня президент УСПП Анатолій Кінах виступив на ІУ міжнародній конференції з корпоративній соціальній відповідальності / 28.04.2010

28 квітня президент УСПП Анатолій Кінах виступив на
 ІУ міжнародній конференції з корпоративній соціальній відповідальності  з доповіддю

Влада – бізнес – громадськість: ефективне партнерство, дієвий зворотній зв'язок
Подаємо її текст

Український союз промисловців і підприємців,  найвідоміша в незалежній Україні громадська організація ділової спільноти  з потужною істроією і великим досвідом роботи,  розуміє поняття соціально відповідальності  бізнесу  як складну розгалужену систему, яка ґрунтується на  ретельному  виконанні бізнесом своїх зобов’язань перед державою, трудовими колективами, економічними партнерами, місцевим населенням. Я б розділив заходи, які бізнес зобов’язаний робити за нормами чинного законодавства, його власних господарських угод та колективних  договорів, і ініціативи, які він пропонує  соціуму добровільно – «позанормативну» турботу  про екологію, стан довкілля, допомогу  нужденним, хворим, дітям, ветеранам,  підтримку чисельних соціальних програм, акцій культури, мистецтва тощо.   
Палко підтримую, що в країні почалася робота з підготовки Національної концепції соціальної відповідальності,  що сьогодні ми обговорюємо не лише окремі приклади, а проекти і навіть стратегії соціальної відповідальності  компаній. Це говорить про системність та серйозність наших справ,  дає шанс чудовим ініціативам з соціальної відповідальності реалізуватися на користь людям, а не  загубитися у масиві   чисельних  мало прагматичних програм, не перетворитися у PR-матеріал популістських політиків.
Слово „криза” нині є в виступах усіх учасників нашої конференції. У кризові часи,  про які ще важко сказати – «ми це подолали»,  підприємництво, промисловість в буквальному сенсі знаходилися на межі виживання.  Реальний ВВП в 2009 р. скоротився на 15 %, фінансовий результат вперше за останні роки є збитковим, збитки складають  майже 33 млрд. грн., кількість збиткових підприємств від загальної кількості  -  41,3 %.  Заборгованість до ПДВ перед експортерами добігла рекордної цифри – 31 млрд. грн., бізнес примусили заплатити наперед близько 12 млрд. грн. податків. До цього додамо повну недоступність до кредитних ресурсів.
Отже, відповідальність бізнесу  в напрямку держави та населення має бути поруч  з  зворотної відповідальності держави в напрямку бізнесу.  Я би хотів сказати, що  наявність саме двох  спрямованих назустріч один одному  векторів  є абсолютно необхідним передумовою відповідальних стосунків.   Механізмом руху держави і суспільства, держави і бізнесу один назустріч одному є лише партнерський,   постійний,   рівноправний діалог. Або ми такий діалог маємо, ї це є підгрунтям сталого розвитку економіки з усім   ланцюжком позитивних   наслідків: стабільності суб’єктів господарювання, виконання ними бюджетних, соціальних зобов’язань, збереження та примноження робочих місць, зростання якості продуктів та послуг тощо, до яких додамо ще окремі ініціативи цивілізованого сучасного бізнесу.  Або ми такого діалогу не маємо, і тоді систему треба відновляти саме з розбудови діалогу вдали і бізнесу, влади і суспільства.
 Чи можна те, що існує зараз  в країні, назвати розвинутим ефективним  діалогом? На жаль, як і кілька років тому, можу лише засвідчити  – такий діалог лише будується. Але шанси на більший успіх, ніж два роки тому, є.
Чи не   перебільшуємо ми значення  зворотного зв’язку влади з бізнесом та суспільством? Думаю, ні. Саме він  є дієвим   інструментом  суспільного управління, він  дозволяє    контролювати  діяльність влади,   вказувати на її прорахунки та, за потребою,  «ставити  на місце». Однак це абсолютно не означає, що громадянське суспільство має весь час боротися з владою. В рамках постійного  та публічного діалогу громадянська спільнота пропонує державі свій інтелектуальний, професійний, менеджерський ресурс, демонструє готовність виступили порадником та відповідальним учасником соціально-економічних  процесів.  В той же час вона  вимагає від держави максимально  ефективного  управління, дотримання соціальних гарантій та захисту,  не дозволяє  «підім’яти під себе»  громадянську активність.  Не  праві ті, хто вбачає  в громадянському суспільстві  лише  джерело підтримки існуючого політичного устрою, як і ті, для кого воно  – лише осередок опозиції. Істина, як завжди, посередині  - суспільство і держава є взаємодоповнюючими та взаємоконтролюючими, але не ворогуючими силами.  Але лише організована громадськість у рамках дієвого діалогу   здатна зробити свою державу правовою.
Декілька  слів про позитивні сигнали. Відбулася  зустріч Президента України Віктора Януковича з представниками Координаційної ради громадських організацій та політичних партій,  яка налічує близько 170 громадських структур.  Громадськості було важливо почути, що, за словами  Президента, «розумна, далекоглядна влада має бути дуже зацікавлена в партнерстві з організованою, самодостатньою громадою, оскільки остання є джерелом прогресивних управлінських ідей, високого інтелекту, організаційного та кадрового потенціалу».
Нещодавно був підписаний Меморандум про партнерство та співробітництво Кабінету міністрів України та УСПП.  Це знакова подія в історії соціального партнерства:  ділова спільнота дістала  ще один шанс бути почутою урядом з її проблемами та труднощами, запропонувати йому    свій досвід задля ефективних рішень, а уряд  отримав можливість  використовувати професіональний,  експертний потенціал промисловців в повсякденній роботі, новий   шанс зміцнити рівень довіри до себе збоку провідної частини суспільства.
Згодом УСПП та Об’єднання організацій роботодавців пролонгувало свою угоду з Державною податковою адміністрацією. Вже  більше 10 років діє узгоджувальна робоча група двох структур, яка розглядає проблемні питання оподаткування. Такі угоди у промисловців, підприємців і роботодавців існують з Державним митним комітетом, Антимонопольним комітетом, НКРЕ, міністерством промислової політики.  Це є абсолютно реальні механізми відстоювання  бізнесом своїх прав, захисту власних інтересів, які довели своє життєздатність і працюють  щодня. 
В минулому році була створена та довела свою ефективність  Громадська антикризова рада у складі 70 організацій, куди увійшли асоціації металургів,   суднобудівників,  автомобілевиробників, будівельників, хіміків, аграріїв,  автомобільних перевізників, фармацевтів тощо. За участі науковців Рада   розробила  Антикризову програму, спрямовану  на недопущення охолодження економіки. Програма   передбачала термінове зниження  фіскально-податкового навантаження на промислово-підприємницьку сферу,  забезпечення  їй вільного доступу до кредитних ресурсів. Державі пропонувалося  звернутися до реалізації «проривних» інфраструктурних проектів у галузевому розрізі модернізації економіки. Думаю, якщо б попередній уряд взявся до виконання запропонованої антикризової програми, нинішній стан економіки був би зовсім іншим. 
Особливо цінним  є те, що певні  інститути громадянського суспільства вже сформовані. Відпрацьовані навички взаємодії з владою,  реальним фактом є самодостатність, здатність    громадських організацій  поза межами державних та комерційних структур щоденно працювати за власною стратегію і планами. Я дуже ціную притаманний промисловцям, підприємцям та  роботодавцям   аналітичний підхід, величезний  досвід практичного менеджменту, внутрішню незалежність, яка дозволяє конструктивно та вчасно, а інколи випереджаючим чином,   реагувати на дії влади. 
Ми розуміємо, що попри  проблеми подолання наслідків економічної кризи, без чітко відпрацьованої та реальної стратегії подальшого  економічного розвитку та політичної волі щодо її виконання вітчизняна економіка приречена бути другосортною. При УСПП  почала діяти Економічна рада, до її складу  увійшли представники об’єднань бізнесу,  вчені-економісти. Вона  працюватиме над власною  довгостроковою загальнонаціональною стратегією розвитку України,  яка відповідає національним інтересам та об’єктивним законам ринкової економіки.
Пріоритетом діяльності нової влади визначена боротьба з корупцією, а  одним з перших указів Президента В.Януковича став указ про створення Національного антикорупційного комітету. Ми внесли пропозиції про організацію Громадської ради при комітеті.  Цей підрозділ має  забезпечити координацію діяльності громадських, неурядових організацій, які на практиці демонструють свою антикорупційну спрямованість, формують дієві механізми громадського контролю.
  До речи, УСПП має позитивний досвід у справі захисту прав та інтересів бізнесу, володіє механізмами суспільної профілактики корупційних явищ. Союз власноруч розробив  науково обґрунтовану та юридично визначену систему корпоративної безпеки. За оцінками експертів, вона відповідає найвищим вимогам вітчизняного бізнесу та основним міжнародним стандартам в сфері безпеки.
Ось вам інформація для практичної роботи. За наполяганням УСПП ще  кілька років тому законом «Про засади державної регуляторної політики» був передбачений порядок обов’язкового оприлюднення та обговорювання проектів нормативних актів перед їх прийняттям. Кожний підприємець, тим більш – представник об’єднання підприємців -  має право долучитися до такої роботі, а УСПП щодня контролює, щоб це право було дійсно реалізовано.  
Дозволю собі ще декілька прикладів з практики УСПП, яка стосується виборювання сприятливого законодавчого середовища для бізнесу. Переконаний, як би не зусилля громади, законодавча база та  практика  виконання законів  були би значно гіршими. 
В минулому році завдяки  чисельним зверненням та  судовим позовам  вдалося  домогтися скасування сумнозвісних змін до порядку сплати єдиного податку та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; до порядку адміністрування податку на додану вартість.  Організації ділової спільноти  не дозволили депутатам ВРУ збільшити в 2009 р.  ставки акцизного збору на тютюнові вироби. За позовом УСПП суд визнав протиправним та скасував рішення Київської міської ради про трикратне підвищення плати за землю  для постійних землекористувачів міста Києва.
У зміцненні суспільного діалогу величезне значення світовий досвід, щоденна  співпраця вітчизняних громадських організацій з міжнародними. Нам вдалося  посилити свої позиції  у рамках Міжнародного конгресу промисловців і підприємців, міждержавного неурядового об’єднання, куди входять ділові кола 27 країн  СНД, Східної і Західної Європи, Азії і Африки. Нещодавно мені довелося очолити Раду цієї масштабної організації. В рамках МКПП діють чисельні  програми інвестиційної співпраці на рівні держав, регіонів та окремих суб’єктів економічної діяльності. МКПП відпрацьовує оптимальні механізми зовнішньоекономічної співпраці в умовах введення митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. 
Громадську підтримку інтеграційних зусиль України здійснює така громадська організація, як  Українсько-німецький форум, яка працює над внесенням ініціативних пропозицій в базову угоду про асоціацію і умови вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. 
Під час візиту української делегації в США в Вашингтоні був підписаний договір про співробітництво між  УСПП та Американсько-українською діловою радою. Пріоритетними  напрямками визначені енергетика, АПК,  залучення інвестицій.
Не є секретом, що найголовнішою ознакою зрілого громадянського суспільства є його здатність  до  самоорганізації. Ми завжди відстоювали принцип формування громадських організацій знизу нагору, розуміючи неприпустимість тиску, авторитаризму,  кон’юнктурних підходів в суспільних справах.     Але громадським організаціям, в тому числі  ділової спільноти, потрібні адекватні  права. Саме з цією метою підготовлено законопроект  «Про саморегулюючі організації». В усіх розвинутих країнах професійні асоціації бізнесу виконують регуляторні повноваження, так само має бути в Україні. Нині триває обговорення документу, підготовка доповнень і пропозицій в різноманітних професійних асоціаціях – ріелторів, нотаріусів, оцінювачів землі, аудиторів тощо. 
Не можна  більш терпіти поглиблення вакууму між державною політикою і тим інтелектом і досвідом, який існує  в суспільстві. Необхідно щодня працювати задля формування  рівноправного продуктивного діалогу,  зворотного  зв'язку між державою і суспільством.
Але є ще одна серйозна проблема.  Як ефективний і відповідальний учасник соціального діалогу, спільнота промисловців, підприємців, роботодавців має бути міцною та сконсолідованою. Будь-який  кон’юнктурний підхід,  особисті та корпоративні  амбіції, намагання посилити власні позиції через загравання з владою, окремими політичними колами є неприпустимими,  вони послабляють авторитет ділової громадськості  в очах партнерів, можуть  знівелювати позитивні   надбання соціального діалогу.
Отже, консолідація самого громадянського суспільства і його бізнес-частини,  розбудова паритетного партнерства, об’єднання зусиль влади і суспільства задля вирішення найбільш складних державних завдань, створення «систем противаги»   потребує дуже серйозних зусиль. Зрозуміло - такі механізми самі по собі не створюються. Ми готові цю роботу продовжувати.

Фотогалерея

Відео

Партнери