Актуально

Пошук

Економіка України:перші кроки після кризи (Із виступу Анатолія Кінаха на Правлінні УСПП) / 05.10.2010

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: ПЕРШІ КРОКИ ПІСЛЯ КРИЗИ

Президент УСПП Анатолій Кінах

Наша держава, її  суспільство і економіка знаходяться на дуже відповідальному етапі. Налагоджена робоча чітка взаємодія гілок влади:  президент – уряд – парламент – місцеві органи самоврядування, триває пошук оптимальних напрямків розвитку економіки,  формування для цього необхідних  державних регуляторів, починаючи з системи оподаткування.
На сьогоднішній день практично за всіма  напрямками соціально-економічного, суспільного розвитку можна спостерігати  достатньо неоднозначні тенденції -  як позитивні, так і такі, вирішення яких потребує дуже серйозної роботи і об’єднаних зусиль. За 9 місяців поточного року Україні вдалося зламати негативну тенденцію попереднього періоду, який характеризувався безпрецедентним зниженням ВВП України та  обсягів її  промислового виробництва. Хочу нагадати, що за результатами 2009-го ВВП в країні впав на 15%, промислове виробництво (в середньому) – на 22-23%. 
З початку поточного року ми маємо зростання промислового виробництва близько  11%, ВВП близько  6%. Дуже важливо, що такі високі темпи зростання демонструють  машинобудування -  42%, хімічна галузь – 18%, легка промисловість до 8% і деякі інші.
В той же час очевидно – в країні  назріли структурні зміни. Держава повинна перейти від так  званого ручного управління, постійної боротьби з кризами і «тушінням пожеж» до  системної, програмної діяльності з формування довгострокових умов розвитку України як сучасної конкурентоспроможної держави.
Ми приділяємо значну увагу роботі над прийняттям Податкового кодексу України. Це,  по суті,  Біблія економіки,за якою  будуть визначатися умови життя і розвитку країни, і вона  має відношення практично до кожного громадянина, який живе на українській землі. Хочу подякувати об’єднанням промисловців та підприємців за дуже активну позицію – саме завдяки їй нам вдалося зняти з розгляду перший варіант проекту Податкового кодексу. Парламент, спираючись в тому числі на наші аргументи, скасував голосування по першому проекту. То був одіозний  документ, який порушував права платників податків, створював умови зростання так званого державного рекету, не відображав пріоритетів розвитку держави.
Зараз триває дуже серйозна робота над новим проектом, і нам потрібно взяти  участь в його доопрацюванні. В ньому,  безумовно, є позитиви:  зниження рівня оподаткування ПДВ до 17%, податку на прибуток до 16% в період до 2014 року. Передбачені сприятливі умови для розвитку легкої промисловості -  нульова  ставка на прибуток до 10 років. В деяких  галузях, які виробляють технічну складну продукцію, наприклад, авіабудування, судно-,  кораблебудування, є спроби підсилити інноваційну складову.  Тобто, нова редакція проекту має дуже багато позитивних рішень, і відрізняють його від попереднього зняття таких одіозних норм, як безакцептне списання коштів з  рахунків без рішення суду чи арешт  приміщень без рішення суду. 
Дуже важливо,  щоб проект бюджету 2011 будувався на новій,  якісній системі оподаткування. Не буду повторювати багато аргументів, але це висновки і наших, і  міжнародних експертів, починаючи з Світового, Європейського банку,  інших асоціацій, що податкова система України є одна із найгірших в світі. В рейтингу  серед 187 держав наша країна займає 181 місце. Середньостатистичне українське підприємство за рік сплачує близько  147 різноманітних податків, внесків, зборів. Українські підприємці  витрачають  найбільшу кількість  робочого часу на виконання різноманітних процедур навколо сплати податків. Існують колосальні проблеми  з поверненням  ПДВ, навантаженням на фонд оплати праці тощо. Тому прийняття податкового кодексу  є загальнодержавним  завданням, необхідно приймати збалансований, де є й розумні фіскальні,  і стимулюючі  функції,  документ.
Нас дуже  турбує проблематика, яка стосується середнього класу. В  цьому проекті ми бачимо погіршення умов для розвитку підприємництва, підприємців-фізичних осіб, малого та середнього бізнесу.  Мова йде не тільки про фіскальну загрузку, мова йде про саме існування середнього класу.  Ми всі розуміємо, що без потужного середнього прошарку усі мрії про демократію, про стабільність, платоспроможність внутрішнього ринку, подальший  розвиток є марними. Тому питання створення сприятливих умов для розвитку середнього класу – це питання стратегічне. Міцний середній клас - це і робочі місця, і зміцнення України як правової, демократичної держави. Така діяльність  не повинна бути предметом кон’юктури, а лише  постійно діючою, довгостроковою стратегією держави.
Нам потрібно провести глибокий аналіз в контексті того, що пропонується для тих, хто працює на спрощеній системі. Верхня шкала - 300 тис. грн. - явно занижена, особливо з урахуванням інфляційних чинників. Не витримує критики спроба  скорочення видів діяльності за спрощеною системою оподаткування. Ми впевнені, що це необґрунтовано і  призведе лише  до відходу в тінь, до втрати робочих місць. Міжнародні експерти вже звертають увагу на  порушення прав людини, саме так вони трактують залежність вартості торгового патенту від місця проживання підприємця. Місце проживання і право вільно пересуватися людина має обирати, це її фундаментальні права, вона не має нести за таке матеріальних здобутків чи втрат.
У нас є питання до норм, які стосуються спроби оподаткування за принципом – багаті повинні ділитися з бідними. Це нормальний принцип, у всіх розвинутих державах відбувається перерозподіл національного багатства цивілізованими методами. Але  я запитую: «Якщо людина отримує в місяць 10 мінімальних заробітних плат і проживає на площі трохи більше  40 кв.м.,  вона  є багатою?» За  параметрами Європи такі  стандарти знаходяться на межі бідності. Отже, ми закладаємо застарілі стандарти, б’ємо по ледве ставшему на ноги середньому класу. Тобто цю диференціацію прийдеться переглядати, і ми впевнені, що в принципі норми повинні бути більш обґрунтованими, більш соціально справедливими.
На жаль, в проекті ми не бачимо стимулюючих заходів, які необхідні сьогодні нашій економіці.  В скрутні кризові періоди держава концентрує ресурси на пріоритетах. Нині   мова йде про необхідність модернізації промисловості, оскільки  моральний, фізичний знос основних фондів зашкалює за 60-70%, енергоємність продукції вище сусідніх держав, наприклад,  Польщі чи Угорщині. Через  систему стимулів необхідно концентрувати ресурси з  вирішення цих проблем. Сьогодні на порядку денному такі питання,  як  прискорена амортизація, право підприємства реінвестувати частину прибутку без оподаткування на свій розвиток, застосування  критичного імпорту для прискореної модернізації конкретної галузі, впровадження податкового  векселю, як це робиться у всіх державах, перехід на автоматичні відшкодування негативного сальдо ПДВ тощо.
Питання імпортозаміщення… На жаль, ми маємо сьогодні ситуацію різкого зростання  негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Україна споживає багато продукції, яку вона спроможна виробляти сама. Держави, які захищають свого виробника, національні економічні інтереси, в таких випадках запроваджують  потужні програми імпортозаміщення,  стимулюють  виробництво конкурентоспроможної продукції на своїй території, із  створенням робочих місць на своїй землі. Це також робиться через стимули системи оподаткування. Якщо підприємство пропонує розпочати виробництво тієї чи іншої  продукції, яку країна споживає по імпорту, йому треба надати державну підтримку, вжити дієві заходи  державного протекціонізму -  більш низькі ставки кредитів, спрощені процедури повернення ПДВ тощо. Україна  повинна зрозуміти, що імпорт  продукції, яку ми спроможні виробляти самі, означає фінансування робочих місць за кордоном, підтримку закордонних бюджетів у збиток собі. Чи можна таким чином  нехтувати  економічним патріотизмом?
Ми домовилися з урядом та парламентом, що в рамках економічної ради УСПП, де працюють  найвідоміші експерти України, об’єднання бізнесу, будемо постійно супроводжувати всі етапи проходження податкового кодексу в парламенті. На першому, другому читанні чекаємо на ваші пропозиції з тим, щоб прийняти  збалансований, якісний документ, який би дав можливість виконувати і фіскальну функцію держави, і в той же час створювати стимул для нашого розвитку і підвищення добробуту громадян України.
Нас дуже турбує, що до сьогоднішнього дня немає зрозумілих рішень і програм щодо  доступу до кредитних ресурсів. Ситуація абсолютно неприпустима, НБУ переможно рапортує про чергове зниження облікової ставки, на цей час вона складає 7,75% річних, але це абсолютно не впливає на вартість кредитів комерційних банків, де вона зашкалює  за 20%. В  таких умовах працювати неможливо. В банках фіксується сверхліквідність, залишки гривневої маси. Але вони не працюють в реальній економіці. НБУ займається проблемою так званої стерилізації гривневої маси, усунувшись від опрацювання програм доступу до кредитних ресурсів, відновлення довіри до банківської системи. Отже,  кредитні ресурси для економіки -  це сьогодні  питання номер один. Без кредитування не буде розвитку.
Нині ми готуємо спеціальне засідання разом з державною митною службою. Нас  турбують деякі тенденції,  особливо в контексті визначення так званої митної вартості, які  створюють  величезні проблеми для  поточного виробництва і фінансів підприємств. Ми  за те, щоб всі сплачували податки, але принцип «не нашкодь» повинен бути головним. Звертаюся до учасників засідання Правління УСПП: дайте ваші пропозиції, і в першій половині жовтня ми проведемо  серйозне засідання з державною митною службою. Вже існує  домовленість, щоб ми сідали разом і відпрацьовували систему, яка буде сприяти зниженню тіньового сектору економіки, зниженню рівня корупції,  формувати умови для тих, хто працює прозоро.
Все проблематика, яку ми сьогодні обговорюємо, може бути вирішена не за рахунок емоцій та закликів.  Мова йде про чітку системну роботу. На  сьогоднішній день працює  меморандум з урядом, підписані секторальні угоди практично з усіма інститутами влади ( податкова адміністрація, антимонопольний кабінет, НКРЕ).  Настав час зміцнювати  механізми державно-приватного партнерства, щоб об’єднати можливості держави з талантом менеджерів,  українських бізнесменів, інвесторів, благодійників, спонсорів. Я щиро вдячний, що в нашій роботі бере  участь чарівна Лілія Подкопаєва – олімпійська чемпіонка,  вона є почесним президентом благодійного фонду «Подоляни». Фонд працює дуже активно, і я впевнений, що це дуже серйозна частка наших спільних зусиль з формування  умов державного, приватного партнерства. Ще раз подумаємо – потрібно  обов’язково вводити стимули для тих, хто займається гуманітарною,  спонсорською діяльністю, благодійністю.

Фотогалерея

Відео

Партнери